У відкритому листі до МОН України текст, що виділений (стиль Bold), є відповіддю Закарпатського угорського педагогічного товариства, а текст з невиділеним (звичайним) шрифтом - є позицією МОН України. ЗУПТ вваж
Інформація від Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства
щодо Інформації МОН про виконання рекомендацій Венеційської комісії
стосовно Закону України «Про освіту»
Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство (ЗУПТ) вважає за необхідне проінформувати владні органи та всі інституції, які причетні до реалізації забезпечення рівних прав в отриманні освіти для всіх громадян України, про хід виконання рекомендацій Венеційської комісії. ЗУПТ підтримує всі положення Закону України «Про освіту», що базуються на кращих європейських практиках і цінностях та мають створити нормативне підґрунтя для побудови національної системи освіти ХХІ століття. Проте 7 стаття цього Закону передбачає звуження існуючих прав національних меншин на отримання освіти на рівні учнів, для яких державна мова є рідною. Положення про те, що учні, які належать до національних меншин, у закладах середньої освіти вивчатимуть частину предметів державною мовою і частину – рідною мовою, дасть змогу вирівняти можливості громадян України всіх національностей у доступі до якісної вищої освіти та конкурентного ринку праці тощо, є педагогічно необґрунтованою, суперечить базовим принципам педагогіки, і навпаки – звужує можливості випускників шкіл з мовою навчання національних меншин, адже вивчення низки предметів не рідною мовою значною мірою погіршує ефективність їх викладання та засвоєння.
11 грудня 2017 року був опублікований висновок Венеційської комісії щодо положень Закону «Про освіту» від 5 вересня 2017 року стосовно використання державної мови та мов меншин, а також інших мов в освіті. Венеційська комісія підтримала Україну і в своєму висновку, зокрема, підкреслила, що «сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість для усіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави» (пункт 118) та надала ключові рекомендації (пункт 126) щодо практичної реалізації Закону.
Враховуючи рекомендації Венеційської комісії, Міністерством освіти і науки України розроблено дорожню карту імплементації статті 7 «Мова освіти» Закону України «Про освіту», що окреслює основні заходи для забезпечення балансу між підвищенням якості викладання державної мови і збереженням культурної спадщини національних меншин і корінних народів України.
ЗУПТ повністю підтримує необхідність вивчення державної мови та її засвоєння на відповідному рівні всіма здобувачами освіти. Проте забезпечення цього має реалізуватися шляхом розроблення таких стандартів, а на основі них навчальних програм, методик, підручників, дидактичних матеріалів, які враховують специфіку мови відповідних національних меншин, мають комунікативну спрямованість, а вимоги є реалістичними і не мають на меті мовну асиміляцію.
ЗУПТ погоджується з висновком Венеційської комісії, що «сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість для усіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави». Та поряд з цим вважає, що стаття 7 Закону «Про освіту» всупереч Конституції, значно скорочує, порушуючи попередні міжнародні зобов’язання країни та двосторонні договори, право використовувати мову національних меншин у сфері освіти в Україні, яке існувало до цього. Слід зазначити, що виконано лише незначну частину відповідних рекомендацій Венеційської комісії, оскільки необхідні вимоги, такі як "забезпечення того, щоб імплементація Закону не ставила під загрозу збереження культурної спадщини меншин та продовження навчання мов меншин у традиційних школах" (CDL-AD(2017)030 Пункт 126, абзац 7) або "скасувати положення закону, що дискримінують корінні народи, мови національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, та мови національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС ... (CDL-AD (2019) 039, Пункт 139, абзац 3) не були реалізовані.
Упродовж 2018–2019 років було здійснено низку заходів, передбачених дорожньою картою згідно з рекомендаціями Венеційської комісії (пункт 126).
1) «з метою забезпечення більшого часу для поступової реалізації реформи внести зміни до відповідних перехідних положень Закону «Про освіту»
Збільшено тривалість перехідного періоду до 2023 імплементації статті 7 для учнів, які навчаються мовами меншин, що є офіційними мовами ЄС (пункт 3 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про засади функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року).
Збільшення тривалості перехідного періоду до 2023 імплементації статті 7 не вирішує проблему вивчення державної мови в закладах освіти з мовою навчання національних меншин, а тільки відтерміновує застосування положень закону, які мають асиміляційний характер, повністю суперечить міжнародним зобов`язанням України, не враховує реальні потреби здобувачів освіти цих закладів.
2) «для забезпечення достатнього рівня викладання офіційними мовами Європейського Союзу для відповідних меншин повною мірою використовувати при прийнятті імплементуючого законодавства можливості, передбачені частиною 4 статті 7;
на додаток до викладання державної мови продовжувати забезпечення достатньої частки освіти мовами меншин на початковому та середньому рівнях;
звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції»
Розроблено проєкт нового Закону України «Про повну загальну середню освіту», в статті 5 якого детально описані моделі застосування мови навчання в закладах загальної середньої освіти. Ці моделі передбачають достатню частку освіти мовами меншин у початковій і середній школі та розроблені відповідно до трьох критеріїв, а саме: вразливість мови; мовне середовище, в якому проживає меншина; мовна група, до якої належить відповідна мова. Різні моделі покликані врахувати освітні потреби і освітні можливості дітей різних національних громад. Стаття 5 містить також окрему норму щодо приватних шкіл.
У травні 2019 року Верховна Рада України прийняла законопроєкт «Про повну загальну середню освіту» за основу. Наразі він готується до другого читання (реєстраційний номер 0901 від 29.08.2019).
Верховна Рада України ухвалила в січні 2020 р. згаданий законопроект. 5 стаття Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначила вказані частки освіти мовами національних меншин. Цей закон є дискримінаційним по суті, адже громадян держави ділять на 4 категорії за ознакою вивчення державної мови. Цей закон визначає кількісні показники використання мови меншини для класів з навчанням однією з офіційних мов ЄС на різних етапах загальноосвітнього процесу. На рівні базової середньої освіти щонайменше 20% річної навчальної програми в 5-му класі має реалізовуватися державною мовою, з поступовим підвищенням цієї частки до 40% у 9 класі. На рівні профільної середньої освіти, тобто в 10-11-12 класах, у класах національних меншин щонайменше 60% предметів мають викладатися українською мовою. У випадку носіїв інших мов, які не є офіційними в ЄС, українською мовою викладається щонайменше 80% навчального часу, починаючи з 5-го класу, в той час як корінні народи, наприклад кримські татари, можуть вивчати всі предмети рідною мовою, крім української мови. У приватних закладах освіти, що не отримують державні кошти, мова викладання може бути обрана самостійно, але там зобов’язані забезпечити вивчення державної мови на рівні стандартів.
Такі обмеження з точки зору забезпечення рівності прав здобуття освіти є дискримінаційними:
- «достатня частка», про яку йдеться в інформації МОН щодо виконання пропозицій Венеційської комісії, не забезпечує право на навчання рідною мовою, адже, по суті, зводить систему навчання мовою національних меншин до вивчення цієї мови (тільки 40% навчальних дисциплін може вивчатися рідною);
- ЗУПТ не заперечує можливості існування закладів з білінгвальною освітою, проте це має бути вільним вибором батьків та учнів, а не примусовим для всіх здобувачів освіти представників національних меншин;
- зміна мови навчання для всіх здобувачів освіти в загальноосвітніх закладах освіти з педагогічної точки зору є однозначним порушенням рівності можливостей вивчення певного предмету, суттєво впливає на якість та ефективність викладання даної дисципліни, і разом з цим ставить у нерівні умови учнів та педагогів цих закладів;
- МОН не розробило стандарти вивчення державної мови для закладів освіти з мовою навчання національних меншин, тобто відтермінування імплементації Закону чи дозвіл на вибір мови навчання в приватних закладах освіти є тільки декларативними, і вказані заходи є доказом наміру щодо закриття закладів освіти з навчанням мовою національних меншин.
3) «покращити якість викладання державної мови»
На виконання цієї рекомендації здійснюються заходи зі створення сучасного освітнього середовища, створення додаткових умов для якісного вивчення української мови учнями, підвищення кваліфікації вчителів української мови, вчителів предметів:
- затверджено новий Державний стандарт початкової освіти, відповідно до якого збільшується кількість годин на вивчення української мови вже з першого класу (з 3 до 5 в 1-2 класах та 6 годин в 3-4 класах) у школах, де навчаються діти, що належать до національних меншин;
Цей стандарт вимагає від здобувачів освіти вільно володіти державною мовою, досягнення чого у випадку закладів освіти з навчанням мовою національних меншин, особливо у випадку мов, які не споріднені з українською, є нереальним для закладів загальної середньої освіти, суперечить всім педагогічним принципам. Цей стандарт неможливо реалізувати навіть у випадку повного переходу на іншу мову навчання.
- за підсумками консультацій із представниками угорської національної меншини Державний стандарт початкової освіти доповнено окремим додатком «Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та література для корінних народів та національних меншин)». ці вимоги є трохи нижчими (постанова КМУ від 24 липня 2019 р. № 688), а також варіантом базового навчального плану початкової освіти для класів (груп) з українською мовою навчання представників корінних народів та національних меншин;
МОН не проводило реальних консультацій з представниками національних меншин, тільки надсилалися матеріали для ознайомлення, не було реальної співпраці. Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та література для корінних народів та національних меншин) по суті є ідентичними, а не трохи нижчими від вимог для учнів з українською мовою навчання. Доказом цього є, наприклад, застосування терміну «українська мова та література», адже вимога вивчення літературних творів здобувачами освіти, для яких певна мова не є рідною, на рівні тих, які вільно володіють даною мовою, залишається доказом того, що МОН не вирішує проблему вивчення державної мови, не змінює підходи до навчання державної мови.
- затверджено нові програми з української мови для 1-4 класів, які враховують специфіку мов національних меншин;
Ці програми реалізовують вказаний державний стандарт, тому не можуть вирішити проблему якісного вивчення державної мови, не розроблені методики навчання державної мови як другої в цих закладах освіти, не враховано специфіки мови певної національної меншини.
- у 2018 році кабінети української мови в закладах загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин оснащено сучасним обладнанням: закуплено технічні засоби навчання (електронні «фліпчарти» та мобільні стенди), дидактичні матеріали, зовнішні аудіосистеми і флешнакопичувачі тощо. У 2019 році сучасними дидактичними матеріалами були оснащені кабінети природничого напряму в цих школах;
Розвиток матеріально-технічної бази викладання державної мови є важливим засобом покращення ефективності її вивчення, проте діючі стандарти, програми, підручники не можуть забезпечити потрібного результату.
- за ініціативи Міністерства освіти і науки України та підтримки Посольства Великої Британії в Україні, Британської Ради в Україні створено цикл онлайн-курсів підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури (prometheus.org.ua);
- у серпні 2018 року за ініціативи Міністерства освіти і науки України, громадської організації GoGlobal за підтримки Посольства США в Україні проведено пришкільний мовний табір GoCamp для понад 500 учнів шкіл міста Берегове і Берегівського району Закарпатської області;
- у березні 2019 року під час весняних шкільних канікул у рамках проєкту «Фінська підтримка реформи української школи «Навчаємося разом» (за фінансової підтримки ЄС) відбулися пришкільні табори «БомбеЗНО» для 400 випускників шкіл з навчанням угорською і румунською мовами з інтенсивною підготовкою до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури;
- у серпні 2019 року у рамках проєкту «Фінська підтримка реформи української школи «Навчаємося разом» (за фінансової підтримки ЄС) відбулися мовні табори для учнів початкової і середньої школи Закарпатської і Чернівецької областей;
- з 2018 року Ужгородський національний університет здійснює підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта. Українська мова та література за освітньою програмою «Українська мова та література з мовами навчання національних меншин (угорська та румунська)»;
- розроблено навчально-методичні посібники «Нова українська школа: методика навчання української мови в класах з навчанням угорською мовою закладів загальної середньої освіти: компетентнісний підхід», «Нова українська школа: методика навчання української мови в класах з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти»;
- затверджено типові програми курсів підвищення кваліфікації для вчителів української мови з елементами білінгвального навчання;
Вказані заходи з точки зору ЗУПТ є цінними та корисними. Проте навчальні програми, вимоги до результатів навчання державної мови, вимоги ЗНО повністю відрізняються від тих цілей, які намагалися реалізувати ці програми. Адже вивчення державної мови орієнтоване на вивчення граматики, тестування з цього предмету вимірює не говоріння чи розуміння мови здобувачами освіти. Власне програми та методики цього і не можуть забезпечити, адже передбачають вільне володіння державною мовою з 3-го класу. Тобто учнів закладів освіти з навчанням мовою національних меншин навчають не розуміти та розмовляти українською мовою, а вивчати граматику мови, а також вивчати літературу без розуміння мови. Перераховані заходи були спрямовані на розвиток комунікативних здібностей учнів, проте всі вони знаходилися по суті в освітньому вакуумі, адже їх мета та вимоги діючих стандартів не співпадають.
- у липні-листопаді 2019 року в межах проєкту «Фінська підтримка реформи української школи» (за фінансової підтримки ЄС) проведено у м. Львів Літню академію та тренінги в Закарпатській та Чернівецькій областях для вчителів української мови, які навчають у класах з навчанням угорською і румунською мовами (близько 200 учасників);
Вказані тренінги без реальної можливості застосовувати отримані методики не досягають своїх цілей, адже діючі стандарти, програми, підручники не спрямовані наразі на забезпечення оволодіння державною мовою на рівні, що відповідає реальним можливостям та потребам учнів.
- адаптовано процедуру проведення зовнішнього незалежного оцінювання (визначення результатів з української мови і літератури) для осіб, які здобували в Україні повну загальну середню освіту мовами, що не належать до слов’янської групи мов (кримськотатарська, молдовська, румунська, угорська), що дозволило збільшити відсоток випускників, які подолали поріг ЗНО, необхідний для вступу до закладів вищої освіти України.
ЗУПТ вітає застосування адаптованого порогу оцінювання результатів зовнішнього незалежного тестування. Проте цей поріг не був застосований для оцінювання результатів ДПА з української мови, тобто мав тільки частковий характер.
4) «забезпечити, щоб виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах»
- упродовж 2018–2019 років надруковано понад 150 тис. примірників хрестоматій сучасної дитячої літератури для 1-2, 3-4 класів, близько 100 тис. примірників двомовних термінологічних словників з п’яти мов національних меншин та понад 1 млн примірників оригінальних і перекладних підручників мовами корінних народів і національних меншин України;
- видання підручників для всіх здобувачів освіти не є новий, або додатковий захід: це залишається обов’язком МОН. Двомовні термінологічні словники можуть бути корисними, проте не вирішують проблеми вивчення державної мови і зовсім не є засобом збереження культурної спадщини чи національної самобутності.
- у Закарпатській, Одеській та Чернівецькій областях у 10 дитячих садочках і школах Міністерство освіти і науки України проводить Всеукраїнський експеримент «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті», що передбачає впровадження багатомовної освіти, зокрема через предметно-мовне інтегроване навчання (методика CLIL). З 2018 року експертну підтримку реалізації експерименту надає Офіс Верховного комісара ОБСЄ у правах національних меншин;
ЗУПТ неодноразово давало аналіз застосування методики CLIL, його ефективності у загальноосвітніх закладах освіти, а також обов`язковості його застосування. Наголошуємо. що двомовна освіта має залишатися правом вибору. Педагогічна наука підтверджує, що засвоєння навчальних дисциплін в загальноосвітніх закладах освіти є ефективним рідною мовою.
- впроваджується інтегрована програма виховної спрямованості «Культура добросусідства» (з 2005 року). Для 10 областей (Донецька, Закарпатська, Запорізька, Луганська, Львівська, Київська, Одеська, Харківська, Херсонська, Чернівецька) видано регіональні варіанти робочих зошитів і матеріалів для батьків і педагогів за програмами «Я, моя сім’я, мої сусіди», «Місце, де ми живемо», «Учимося, працюємо і відпочиваємо разом» курсу «Культура добросусідства», які можна використовувати в системі формальної освіти України з 1 по 7 класи, а також посібники до програми виховних годин «Я. Ми. Країна» для 5-11-х класів; проведено п’ять міжрегіональних нарад творчих груп з адаптації і апробації курсу Києві, Ірпені, Львові, Одесі, Ужгороді; 37 шестиденних методичних семінарів-тренінгів для педагогів у регіонах. Програму «Український віночок» курсу «Культура добросусідства» адаптовано для закладів дошкільної освіти й розроблено відповідні методичні матеріали;
Перераховані заходи не забезпечують запровадження тих дисциплін, програм, про які неодноразово клопотало ЗУПТ, як, наприклад, країнознавство, фольклор, мистецтво, музика, художня культура рідного народу, які прямо і не опосередковано впливають на збереження культурної спадщини відповідної національної меншини. А основною проблематикою таких програм є те, шо вони залишаються декларативними, адже в конкретних навчальних планах закладів освіти з мовою навчання національних меншин майже відсутня варіативна складова, а за новими законом повністю буде відсутня, тобто введення таких дисциплін в програму певного навчального закладу залишається неможливим.
- щороку проводяться учнівські олімпіади з мов і літератур національних меншин (з 2015 року). Змагання проводять серед учнів 9-11-х класів закладів загальної середньої освіти з таких мов та літератур національних меншин: болгарська, молдовська, новогрецька, польська, російська, румунська, угорська, іврит;
ЗУПТ клопотало щодо проведення цих олімпіад і вважає це позитивним досягненням. Проте МОН категорично відхиляє пропозиції ЗУПТ та інших громадських організацій національних меншин України щодо проведення ДПА та ЗНО з мови навчання, що, на наш погляд, мало би бути базовим правом здобувачів освіти, які навчаються мовою національної меншини. (Можливими є ДПА-ЗНО з мов ЄС, які є мовами вивчення, проте нема можливості складати ДПА-ЗНО з мови навчання, які теж є мовами ЄС: болгарська, грецька, польська, румунська, словацька, угорська).
- в межах проєкту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів, та мов меншин» проводяться семінари з вивчення європейського досвіду навчання державною мовою та мовами національних меншин, здійснюються навчальні візити з метою вивчення європейського досвіду з багатомовної освіти, ведеться підготовка деяких методичних матеріалів для використання у школах, зокрема підготовка брошури з історії та культури національних спільнот в Україні;
- в межах проєкту Фонду Innove «Підтримка діяльності українських шкіл та Міністерства освіти і науки України у галузі багатомовної освіти» (Естонська Республіка) у м. Київ проведено два навчальних тренінги з упровадження багатомовного навчання для вчителів шкіл з навчанням мовами національних меншин та керівників органів управління освітою шести регіонів України.
ЗУПТ вітає такі заходи, проте основною проблемою залишається реалізація права на збереження закладів освіти з навчанням мовою національних меншин, забезпечення вивчення всіх предметів мовою навчання, створення стандартів вивчення державної мови, які враховують специфіку рідної мови, та мають комунікативну спрямованість. Угорська меншина історично проживає на території Закарпаття, не є переселенцями, мігрантами на власній батьківщині, тобто просить не застосовувати освітні проєкти, які можливі у випадку переїзду певних груп з метою їх інтеграції в суспільство, адже ми є історичною частиною цього краю. Рахуємо образливим та дискримінаційним, що МОН надає право на здобуття вищої освіти при засвоєнні державної мови іноземцями на рівні В2, проте від власних громадян вимагає знання мови на рівні рідної, що є однозначним доказом асиміляційних намірів.
5) «розпочати в межах виконання Закону «Про освіту» новий діалог із представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання в освіті»
- упродовж 2018 року МОН провело в м. Київ 7 консультацій з представниками національних громад щодо імплементації статті 7 Закону і проєкту статті про мову освіти в школах законопроєкту «Про загальну середню освіту», а також низку робочих візитів до Закарпатської, Чернівецької, Одеської областей, під час яких відбулися зустрічі з громадськими організаціями національних меншин, керівниками та вчителями шкіл, у яких навчання ведеться мовами національних меншин;
ЗУПТ і в подальшому готове до співпраці, завжди було ініціатором співбесід. Однак по сьогодні з боку МОН та інших владних структур відбувалася лише подача інформації чи запит на її подання, проте не було реальної співпраці. Тобто перераховані зустрічі були платформою для озвучення проблем без дієвої фахової співбесіди.
- у рамках спільного з Офісом Координатора проєктів ОБСЄ в Україні проєкту «Діалог заради реформ та суспільного єднання в Україні» упродовж 2017–2018 років проведено вісім діалогів з обговорення можливих шляхів імплементації Закону України «Про освіту» з представниками педагогічної, батьківської громадськості, громадських об’єднань національних меншин;
На заходах, що організувалися в рамках проєктів ОБСЄ, МОН та інші зацікавлені владні органи уряду брали участь тільки на рівні мінімального представництва, тут була можливість ознайомлення з позитивною практикою багатьох європейських держав щодо реалізації права навчання у закладах освіти мовою національних меншин. Ці пропозиції були добре відомими для представників громадських організацій національних меншин, які брали участь в заходах, проте всі вони не реалізовані в Законі України «Про освіту», а суперечать йому. Тобто МОН, уряд не врахували при прийнятті законодавчих актів стосовно навчання мовами національних меншин пропозиції цих заходів.
- 6 грудня 2019 року Міністр освіти і науки України Ганна Новосад здійснила робочий візит на Закарпаття, зокрема в місця компактного проживання угорськомовної громади, та зустрілася з керівниками громадських організацій угорської національної меншини.
ЗУПТ чекає робочої і не декларативної зустрічі з МОН стосовно питання реалізації освітнього процесу в закладах освіти з навчанням мовами національних меншин. Ми готові до конструктивної співпраці щодо вирішення освітніх проблем. Вважаємо, що Україна як демократична держава намагатиметься розв’язувати питання освіти на професійному рівні, враховуючи потреби всіх здобувачів освіти, забезпечивши право на рівний доступ до освіти для всіх учасників освітнього процесу.
Берегово, 02. березня 2020 р.
Президія ЗУПТ